Дипломы, курсовые и рефераты!

13.2. Оцінка фінансового стану підприємства Печать E-mail
Автор Oleg   
12.12.2013 г.
Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки фінансових планів та прогнозів, у тому числі фінансового оздоровлення підприємств. Під фінансовим станом підприємства розуміють міру його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Фінансовий стан залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тому оцінку його можна об’єктивно здійснити не через один, хай і найважливіший, показник, а тільки за допомогою системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства, відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Така об’єктивна оцінка передовсім потрібна самому підприємству. Крім того, вона необхідна кожному з наявних і можливих партнерів підприємства — акціонерів, банкірів, податкових адміністрацій, підприємств, у кожного з яких свій критерій оцінки. Тому і система показників оцінки фінансового стану має бути такою, щоб кожний міг зробити вибір виходячи з власних інтересів.
В умовах ринкової економіки показники оцінки фінансового стану підприємства залежно від практичних міркувань поділяють на чотири групи: ліквідності (платоспроможності), ділової активності, фінансової стійкості (заборгованості) і рентабельності. У табл. 13.1 наведено основні показники оцінки фінансового стану підприємства, методики їх розрахунків, джерела інформації, а також параметри цих показників, що розраховані за матеріалами річних звітів 28 КСП Кагарлицького району за 1998 р., у тому числі передового господарства району — КСП-агрофірми «Перемога».


Основними показниками фінансових результатів діяльності підприємства є прибуток і рентабельність. На відміну від більшості аграрних підприємств району КСП-агрофірма «Перемога» є прибутковим господарством з рівнем рентабельності реалізованої продукції 5,7% та нормою прибутку 0,37%. У середньому по КСП району ці показники мають від’ємне значення, відповідно 19,4 і 5,7%.
Однак прибуток і рентабельність — традиційні показники фінансових результатів — не можуть повною мірою характеризувати фінансовий стан підприємства і можливі тенденції його змін. Останній істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізують за даними балансу — підсумкового синтетичного документа про наявність і використання коштів на певну дату (кінець року, кварталу). Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення і використовуються для оцінки та діагностики фінансового стану підприємства. Це співвідношення можна розглядати в різних аспектах, але основними з них є ті, що характеризують ступінь ліквідності, ділової активності та заборгованості підприємства.
У ринковій економіці, де нерідко підприємства ліквідуються внаслідок банкрутства, одним із найважливіших показників їхнього фінансового стану є ліквідність (платоспроможність). У 1998 р. КСП-агрофірма «Перемога» дещо поліпшило показники ліквідності (табл. 13.1) як за рахунок зростання власного капіталу (на 368 тис. грн. порівняно з початком року), так і значного зменшення короткострокових зобов’язань (з 1788 до 838 тис. грн.). Зовсім інша ситуація в решти господарств Кагарлицього району: усі три коефіцієнти ліквідності в них на кінець року гірші порівняно з початком року. Відбулось це, з одного боку, через зменшення власного капіталу (на 469 тис. грн. з розрахунку на одне господарство), а з другого — унаслідок зростання на 171 тис. грн. короткострокових зобов’язань.
Слід відзначити певну умовність розрахованих у табл. 13.1 показників ліквідності й, особливо, фінансової стійкості (заборгованості) сільськогосподарських підприємств України в умовах економічної кризи. На перший погляд, більшість з них відповідають нормативними значенням. Наприклад, важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства має показник, що характеризує ступінь залучення ним позичкого капіталу (відношення сукупних зобов’язань до активів підприємства). У практиці західних фірм якщо рівень цього показника перевищує 50% — це є свідченням внутрішньої нестабільності фінансового стану підприємства і воно стає менш привабливим для партнерів зовнішнього середовища. Однак в Україні підприємства, особливо аграрні, намагаються або взагалі не брати кредитів, або брати їх якомога менше (табл. 13.1), бо річна плата за них перевищує 60—70%. Тому й не дивно, що підприємства віддають перевагу бартеру (див. табл. 13.2).
Последнее обновление ( 20.12.2013 г. )
 
« Пред.   След. »


© 2017 Дипломы, курсовые и рефераты!
Сайт создан: 11.2008
Автор: Джигора Олег dzhigora@gmail.com