Дипломы, курсовые и рефераты!

14.3. Методи контролю Печать E-mail
Автор Oleg   
12.12.2013 г.
Контроль — це зворотна сторона планування. Спочатку складають план, потім він перетворюється на нормативи, з якими зіставляють бажані дії. А це означає, що методи контролю — це, по-суті, ті ж самі методи планування.
Для перевірки здійснення грошових операцій, адміністративних процедур, ставлення до роботи, якості продукції тощо застосовують в основному однакові методи і системи контролю. Основний процес контролю, якої б галузі він не торкався, складається з трьох етапів: 1) установлення нормативів; 2) зіставлення фактичної діяльності з нормативами; 3) корегування відхилень від планів і нормативів.
Нормативи можна визначити як критерії успішної роботи. Це заздалегідь вибрані точки в загальній програмі планування, де визначається ефективність діяльності, щоб можна було повідомити управлінцю про хід справи і позбавити його необхідності слідкувати за кожним кроком у виконанні плану. Найкращі серед таких нормативів — це цілі й завдання (кількісні та якісні), що піддаються перевірці. Такі цілі-нормативи можуть бути виражені як натуральними показниками (обсяг продукції, урожайність, продуктивність худоби, кількість людино-годин), так і вартісними (обсяг продажу, ціни, витрати, інвестиції, прибуток). Детально ці питання розглянуто в попередніх підрозділах книги (1.5; 7.3; 7.5; 12.3).
Основним методом контролю є порівняння планових і дійсних показників за певний період (валова і товарна продукція, прибуток) чи на певну дату (склад земельних угідь, поголів’я худоби).

Багато показників, що їх використовують у плануванні на підприємстві, є добутком кількісних і якісних чи цінових факторів. Наприклад, валовий збір пшениці є добутком посівних площ та врожайності, торгова продукція — обсягів продажу та реалізаційних цін і т. д. Коли на виконання плану сукупного показника впливає виконання планів за окремими складовими, то цей вплив можна обчислити методом розрахунку відхилень. Тобто вплив посівних площ на зростання валового збору пшениці проти плану складає 26,4%, а врожайності — 73,56% (табл. 14.1).
Здійснюючи контроль виконання плану, застосовують і інші статистичні методи, зокрема індексний. Наприклад, кількісний вплив трьох головних факторів, що зумовили зміну фактичного прибутку підприємства проти планового визначають, розклавши його загальний індекс на три взаємозв’язаних часткових індекси:

де gф і gп — обсяг реалізації продукції (відповідно фактичний і плановий); Цф і Цп — середня ціна (фактична і планова) реалізації одиниці продукції; Сф і Сп — комерційна собівартість (фактична і планова) одиниці продукції.
Перший індекс правої частини формули фіксує відносну зміну прибутку залежно від зміни обсягу реалізованої продукції, другий — від зміни середньої ціни реалізації і третій — від зміни повної собівартості продукції. Абсолютний вплив кожного фактора на зміну прибутку визначається відніманням знаменників індексів від їх чисельників. Чим більший загальний індекс прибутку, тим більше прибутку одержало підприємство, і навпаки.
Контролюючи виконання плану, можна ефективно використати й інші статистичні методи, такі, як кореляційний і регресійний аналіз. Перший з них дозволяє визначити тісноту залежності двох факторів чи фактора і результату, а другий — кількісний вплив факторів на результат.
У контрольному процесі дедалі зростає роль економіко-математичних моделей оптимізації структури виробництва і одержувана при їх розв’язанні інформація, яка дає можливість раціоналізувати адаптаційний процес підприємства.
Контроль за виконанням плану значно полегшується і його ефективність підвищується в разі застосування комп’ютерної системи бухгалтерської звітності. У неї закладають планові показники (натуральні й вартісні), які потім легко порівнювати з фактичними результатами кожного місяця.
Певну роль у вдосконаленні систем контролю відіграватимуть імітаційні моделі, що вимагають інформації стосовно взаємозалежності техніко-економічних факторів у поєднанні з рішеннями короткострокового і довгострокового характеру. Дедалі зростатиме значення комп’ютерів завдяки таким можливостям, як автоматичний моніторинг стану навколишнього середовища, контроль технологічних процесів, зокрема сушіння зерна, ефективності використання сільськогосподарської техніки тощо.
На особливу увагу заслуговують методи випереджального контролю. Головними з них є такі:
— складання прогнозів. Наприклад, підприємство в результаті проведеного прогнозування одержить інформацію про те, що збут його продукції очікується нижче бажаного рівня. На цьому етапі керівники можуть розробити нову програму з реклами, розширення збуту чи почати виробництво нової продукції з тим, щоб наступний прогноз був сприятливіший;
— розробка бюджетів готівки для покриття ймовірних потреб;
— сітьове планування, наприклад метод оцінки і перегляду програм — сітьові графіки ПЕРТ/ЧАС і ПЕРТ/ЗАТРАТИ [46, с. 415—452].
Последнее обновление ( 20.12.2013 г. )
 
« Пред.


© 2017 Дипломы, курсовые и рефераты!
Сайт создан: 11.2008
Автор: Джигора Олег dzhigora@gmail.com