Образна мова: 5 поширених типів використання

Образна мова — це спосіб самовираження, який не використовує суворе чи реалістичне значення слова. Звичайний у порівняннях та перебільшеннях, він зазвичай використовується, щоб додати творчого розквіту письмовій чи усній мові або пояснити складну ситуацію. Чи чули ви коли-небудь, коли хтось нервує, коли хтось говорить про «метеликів у животі»? У їхньому животі насправді немає метеликів — це було б жорстоко! Вони просто використовують образну мову, щоб описати неспокійне відчуття в їхньому тілі, ніби в них рухається метелик. Образна мова може бути складною (наприклад, зрушити гору!), тому нижче у нас є короткий посібник про те, що це таке, чому це корисно та як ним користуватися. Існує багато типів образної мови — ми пояснюємо п’ять найпоширеніших типів разом із прикладами.

Що таке образна мова?

В основному, образна мова – це коли ви розширюєте фактичне значення слів для ефекту, щоб гарно прозвучало, пожартувати чи спілкуватися більш чітко та цікавіше. Образна мова є поширеним прийомом у написанні розповіді, де автор прагне встановити емоційний зв’язок з читачем.

Протилежністю образної мови є буквальна мова, або фрази, які використовують точне значення слів без уяви чи перебільшення. Наприклад, якщо у спортсмена все добре, ви можете сказати, що він «сяє» у переносному сенсі. Якщо їхній одяг сяє (що, сподіваюся, не станеться), то вони буквально можуть загоріться.

Яке призначення образної мови?

Дослівна мова виконує своє призначення в певних контекстах, таких як професійне спілкування, академічні роботи або юридичні документи. Проте в інших контекстах, прямо кажучи, буквальне письмо може бути нудним.

Навпаки, образна мова допомагає зробити письмо і промови більш захоплюючими та веселими. Читач чи слухач має трохи більше думати над словами, ніби розгадуючи загадку, а значить, вони беруть активну участь.

Інше використання образної мови – це спрощення складних ідей. Вчені можуть використовувати його, щоб пояснити складніші аспекти своїх досліджень, які широка аудиторія може не зрозуміти.

Наприклад, кіт Шредінгера — популярний розумовий експеримент для пояснення парадоксів у квантовій механіці; не використовуючи образну мову, вам доведеться вивчити все про субатомну фізику, квантову суперпозицію та безліч інших важкозрозумілих понять. Для людей без багаторічної наукової підготовки метафора полегшує навчання.

Образна мова повною мірою використовує літературні засоби, зокрема п’ять згаданих нижче. Літературні засоби, загалом, добре працюють, щоб зробити ваше письмо більш розважальним, зрозумілим і гострим, тому не дивно, що вони йдуть рука об руку з образною мовою.

5 поширених типів образної мови з прикладами

образна мова
образна мова

Порівняння

Порівняння порівнює дві різні речі, використовуючи слова «подобається» або «як», щоб привернути увагу до порівняння.

«Сама його таємниця збудила її цікавість, як двері, у яких не було ні замка, ні ключа». — Маргарет Мітчелл

«Він замахнувся великим мечем, перед яким іспанці спускалися, як пшениця, на серп косаря». — Рафаель Сабатіні

Метафора

Метафора порівнює дві різні речі, подібні до порівняння. Основна відмінність між порівнянням і метафорою полягає в тому, що в метафорах не використовуються слова «ніби» або «як».

На відміну від порівнянь, метафори не визнають, що вони є порівняннями. Буквально налаштований читач може помилково прийняти їх за реальність, що робить їх більш образними та поетичними.

«Сонце було малюком, який наполегливо відмовлявся лягати спати: було уже вісім тридцять, і все ще світило». — Джон Грін

«Усі релігії, мистецтва і науки є гілками одного дерева». — Альберт Ейнштейн

Персоніфікація

Персоніфікація — це надання людських характеристик нелюдським або абстрактним речам. Це можуть бути фізичні ознаки «вушко голки», емоційні атрибути «єдиний самотній черевик» або людські дії «листочок, що танцює на вітрі».

«Тому що я не міг зупинитися перед смертю і безсмертям». — Емілі Дікінсон

«Життя рухається досить швидко. Якщо ви час від часу не зупинитесь і не озирнетеся навколо, ви можете це пропустити». — Джон Хью

Гіпербола

Гіпербола — це перебільшення, часто нереальне, щоб підкреслити почуття.

Якщо ви особливо зайняті, ви можете сказати: «У мене є мільйон справ»; якщо вам нудно, ви можете сказати: «Мені нема чим зайнятися». Ні те, ні інше насправді не відповідає дійсності, але формулювання робить твердження більш рішучим.

«Поспішати не було, бо не було куди йти, не було чого купувати і не було грошей, щоб купити це, нічого, що можна було побачити за межами округу Мейкомб». — Гарпер Лі

«Я чув усе на небі й на землі. Я багато чого чув у пеклі. Який же я був злий?» — Едгар Аллан По

Алюзія

Алюзія – це посилання на вже існуючу особу, роботу, подію або добре відомий фрагмент культури. Алюзії зазвичай стосуються загальновідомого, тому пояснення не потрібні.

«Камера має власний тип свідомості; в об’єктиві сам Едемський сад став би досконалим». — Артур Міллер

«Криптоніт страху – це сміх». — Рішель Е. Гудрич

Як використовувати образну мову у власному письмі

Образна мова може покращити будь-який твір письма, але тільки за умови ефективного використання. Ось чотири поради, які слід пам’ятати щодо використання образної мови у власному письмі:

Помірно використовуйте образну мову

З образною мовою трошки виходить далеко. Подумайте про це як про приготування їжі з сіллю: використання невеликої кількості може покращити смак і додати чудові нові смаки, але переборщик може зіпсувати вашу їжу.

Образна мова може відволікати увагу, тому краще обмежити її використання. Якщо ви використовуєте метафори, гіперболи чи інші літературні прийоми в кожному реченні, ви виснажуєте свого читача. Збережіть їх лише для ключових моментів у вашій історії.

Використовуєте образну мову для написання магістерської роботи.

Образна мова добре поєднується з гумором

Окрім створення більш привабливого письма та допомоги у поясненні складних ідей, образна мова також чудово підходить для сміху. Коміки та комедійні письменники часто використовують його для жартівливих і гумористичних аналогій.

Гіпербола, особливо применшення, особливо корисна для жартів. Подумайте про Чорного лицаря Монті Пайтона, який називає втрату кінцівки «але подряпиною».

Будьте обережні, використовуючи образну мову як діалог

Часто у творчому письмі є спокуса написати образну мову як частину діалогу персонажа. У той час як образна мова досить поширена в повсякденному мовленні (тобто «Я міг би просто померти від збентеження» або «Я вмираю з голоду!»), квітчасті фрази, як правило, стирчать у розмовах, і не завжди в хорошому сенсі.

Навіть якщо письменник особливо пишається певним оборотом фрази, вкласти ці слова в уста персонажа може здатися недоречним або неавтентичним. Надмірна образна мова в діалогах може зіпсувати занурення читача і нагадати йому, що він насправді читає історію. Виняток — екстравагантні розмови — це особлива риса вашого характеру, як-от цілеспрямовано претензійний Гумберт Гумберт із « Лоліти» Володимира Набокова.

Подумайте, як люди говорять у реальному житті, і використовуйте це як орієнтир. Якщо ви придумаєте блискучу образну фразу, яку потрібно використати, замість цього введіть її в розповідь.

Можливо тобі буде цікаво дізнатися де замовити курсову роботу?

Ніколи не жертвуйте ясністю

Іноді образна мова може спростити складну ідею, але іноді вона може ускладнити просту ідею. Якщо ви хочете додати образному образу до речення, переконайтеся, що ви не перекручуєте зміст.

Пам’ятайте, що образна мова може відволікати увагу, тому іноді читачеві стає важче зрозуміти, що ви намагаєтеся сказати. Ніколи не жертвуйте ясністю заради того, що звучить приємно — збережіть образну мову для тих часів, коли ви можете мати і те, і інше.

 

;